РОЗДІЛ І. Розвиток критичного мислення шляхом використання сучасних технологій на уроках української мови і літератури.
Тому перед сучасною освітою стоїть безліч завдань, які передбачають не просто забезпечення учнів якісними знаннями, а й формування компетентної особистості здатної до адекватної оцінки оточуючих подій, спроможної творчо вирішувати поставлені перед нею завдання, а головне – не стати знівельованою особистістю у вирі асоціативних
проявів суспільства.
Цьому сприяє розвиток критичного мислення учнів під час навчально-виховного процесу. Під критичним мисленням слід розуміти процес розгляду ідей з багатьох точок зору, відповідно до їх змістових зв’язків, порівняння їх з іншими ідеями.
Критичне мислення піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати. Тому розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині, а й є незаперечною умовою суспільного прогресу.
Над розвитком критичного мислення учнів шляхом використання сучасних технологій на уроках української мови та літератури працюю декілька років. Саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально – виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись ,співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.
На мою думку, введення критичного мислення до навчальної програми обґрунтовано необхідністю покращити показники учнів.
Отже, за допомогою системи критичного мислення учні позбуваються комплексу, через те, що їхня думка не збігається з думкою більшості.
Уроки, на яких застосовую технологію розвитку критичного мислення, - це уроки співпраці, пошуку й відкриттів. Вони мають структуру, що складається з трьох частин або фаз: актуалізації, побудови знань і консолідації.
Починаю урок фазою актуалізації (передбачення), під час якої спрямовую увагу учнів на те, щоб вони міркували над темою, над якою будуть працювати, і ставили запитання. Після такого початку уроку учнів підводжу до формулювання запитань, пошуку осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових і намагання відповісти на них. Ця друга, або середня, фаза уроку називається фазою побудови знань.
Коли учні зрозуміли ідеї уроку, проводжу спонукання відрефлексувати те, про що дізналися, та ставлю запитання, що це означає для учнів, як це змінює їхні попередні уявлення, зрештою, як можна це використовувати. Ця третя фаза уроку називається фазою консолідації. Наприклад, під час узагальнення теми «Олександр Олесь. Драма - казка «Микита – Кожум’яка» Виразне читання за особами» у 5 класі на фазі актуалізації пропоную учням згадати, що вони вже знають із цієї теми, пригадати ідейно - художній зміст казки, використовуючи ігровий прийом «Так» чи «Ні». За допомогою кросворду повторити набуті знання з теорії літератури і записати їхні ідеї в колонку «Що знаємо?», потім поставити запитання, які вони мають з теми, і занести їх до таблиці в стовпчик «Про що хочемо дізнатися?» (див. додаток 1. Конспект уроку).
На середній фазі уроку – сприйняття навчального матеріалу – «учні грають у театр», звертають увагу на пам’ятку «Виразне читання», підходять творчо до інсценізації уривків з драми - казки «Микита Кожум’яка». Під час фази консолідації учні повідомляють, про що вони ще дізналися і записують це до таблиці у колонку «Про що дізналися?» На заключній фазі уроку використовую форми роботи – складання сенкану, заповнення таблиці «Чим драматичний твір відрізняється від прозового?». Підбиваючи підсумки уроку, звертаємось ще раз до таблиці.
Що знаємо?
|
Про що хочемо дізнатися?
|
Про що дізналися?
|
Такій моделі уроку найбільше відповідають уроки з використанням інтерактивних технологій, спрямованих на творчий розвиток учнів.
Спираючись на особистісно - орієнтовний підхід до навчання і виховання, ураховуючи вікові й психологічні особливості учнів, планую й проводжу уроки з використанням інтерактивних технологій, спрямованих на творчий розвиток учнів, практикую парну, групову роботу, випереджальні завдання для домашніх груп.
Сучасна методика має багатий арсенал методів та прийомів організації активного навчання та розвитку критичного мислення. Тому для формування критичного мислення на уроках української мови та літератури використовую інноваційні методи і прийоми навчання, а саме: вербальні (бесіда, лекція, пояснення, розповідь, диспут); пояснювально - ілюстративні (демонстрація наочності й ТЗН); практичні (вправи, дослідження, самостійні роботи учнів над проблемою); метод проектів; інтерактивні (рольові ігри й дидактичні ігри). Доповнюю методи такими прийомами: «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозкова атака», «Шпаргалка», «Лови помилку», «А я думаю так», «Навчаючи – вчусь» тощо.
Серед розмаїття інновацій є метод проектів – найважливіший чинник
У 8 класі, вивчаючи твір Осипа Назарука «Роксоляна», учні створили міні - підручники. Це сильна мотивація для творчості, що сприяє розвитку мовленнєвих навичок і вмінь учнів. Кожна дослідницька робота повинна відповідати таким критеріям оцінювання проекту:
Ø Оригінальна ідея, форма.
Ø Результат самостійних досягнень учнів.
Ø Взаємодія школярів у процесі роботи.
Ø Яким чином учнівська робота демонструвала вміння узагальнювати, аналізувати, оцінювати інформацію.
Ø Мовлення учнів.
Ø Оформлення роботи.
Учні брали участь у самоекспертизі власної роботи (див. додаток 1. Роботи учнів).
У 9 класі, готуючи проект «Пам’ятник моєму улюбленому письменнику», учні проявили креативність. Оформляли свої роботи у вигляді шкільних газет, стіннівок, плакатів, постерів. Писали листи улюбленим письменникам (див. додаток №2, 3. Роботи учнів).
На уроці літератури рідного краю, вивчаючи тему «Валерій Бойченко – сучасний письменник Миколаївщини. Життєвий і творчий шлях. «Три зошита». Вибрані статті та поезії. Робота над дослідженням «Шевченків рід і Тарас Шевченко на Миколаївщині», учні об’єднались у групи і отримали випереджувальні завдання.
Група «Режисерська». Інсценізувати уривок з балади «Тополя» Т.Г.Шевченка.
Група «Біографи». Підготувати презентацію «Життєвий і творчий шлях В. Бойченка».
Група «Літературознавці». Ознайомити з книгою «Три зошита».
Група «Декламатори». Підготувати виразне читання поезій В.Бойченка. Кожна група презентувала свій проект. (див.додаток 2. Конспект уроку). Для відстеження впливу проектної діяльності на формування життєвої компетентності учнів провела дослідження недописаної тези: «Проекти мене навчають…. робити хоч невеликі, але свої відкриття, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивають і збагачують мовлення». Як бачимо, проектна діяльність сприяє не лише розкриттю можливостей і здібностей учнів, а й усвідомленню, оцінці особистісних ресурсів. У цьому ж класі виявила «Рівень розвитку критичного мислення учнів» ще і за допомогою проведеної анкети. Учням запропонувала пояснити розуміння прислів’їв.
Особливе місце в системі розвитку критичного мислення має робота над написанням творів. Вміння писати твір – це вміння переконливо, логічно, образно висловлювати свої думки. Тому прагну навчити учнів, грамотно будувати висловлювання, дотримуватись певного стилю мовлення. У 10 класі запропонувала підтримати або спростувати думку: «Будь – яка проблема – це можливість стати кращим».
Учні читають наведений текст. Будь яка проблема – це наявність суперечливої ситуації, питання, що потребують розв’язання. Кожен знаходить різноманітні шляхи їх вирішення. Долаючи випробування, самовдосконалюєшся. Проблема - то завжди можливість змінитися, стати кращим.
Упродовж 5 - 8 хвилин самостійно міркують, фіксують на папері докази. Після цього формуються групи прихильників обраної точки зору. Від кожної групи обирають спікера, який коротко, але переконливо пояснює позицію однокласників. Якщо хтось вважатиме аргументи іншої групи вагомішими, він може перейти до іншої групи. При цьому його однодумці можуть висунути додаткові докази і спробувати переконати того, хто завагався.
Беручи участь у динамічній, фокусній групах, ознайомилась ще з однією цікавою формою роботи – створення фанфіків. Почала впроваджувати їх на своїх уроках.
Спочатку ознайомлюю учнів з одним – двома зразками таких творчих
На уроках української мови завжди використовую редагування, рецензування – це найважливіший прийом розвитку критичності розуму учнів. У процесі написання відгуків на творчі роботи, твори, відповіді формується здатність активно і правильно оцінювати предмети і явища, обґрунтовувати їх. Усне рецензування часто використовую на уроках під час оцінювання усних відповідей. Із цією метою учні користуються пам’яткою «Відгук на відповідь однокласника».
1. Як розкрито тему? (Повно, в основному, частково, не розкрито).
2. Як викладається матеріал? (Зв’язно, правильно, точно).
3. Які порушення допущені в послідовності викладу матеріалу?
4. Чи потребує відповідь доповнення, уточнення?
5. Які вжиті слова та вирази, не характерні для наукового стилю?
6. Чи наводяться приклади, потрібні для роз’яснення і підтвердження кожного з теоретичних положень.
7. Емоційність відповіді.
8. Власний аргументований висновок.
9. Позитивні і негативні сторони відповіді.
На уроках розвитку зв’язного мовлення «Замітка до газети типу роздуму» (6клас) пропоную їм прочитати початки учнівських заміток. Поміркувати про що йтиме мова в цих текстах. Які питання будуть висвітлюватися? Дібрати цікаві заголовки. Продовжити одну замітку так, щоб вийшов роздум. Пропоную учням скласти асоціативний кущ до слів, які можемо використати. Потім вони пишуть замітки на самостійно обрану тему, використовують підібрані фотоілюстрації. (Див. додаток №4 Роботи учнів).
Одним із засобів розвитку критичного ставлення до осмислення вивченої теми є вміння об’єктивно оцінювати свою роботу. Учні здійснюють самоаналіз, самоспостереження, самооцінку. Високу результативність щодо розвитку критичного мислення на уроках української мови та літератури має метод взаємоперевірки. Вони висловлюють думки про роботу однокласників, обґрунтовують їх.
Критичне мислення допомагає у підготовці до олімпіад, тому саме їм приділяю велику увагу. Працюю за індивідуальним планом, який склала відповідно до навчальної програми, враховуючи вікові особливості учнів. Підготовку до шкільної олімпіади здійснюю протягом усього навчального року, використовуючи різні способи опанування знань, а напередодні районної, обласної олімпіад удосконалюю вивчене. Така робота дає позитивні результати. В учнів формуються навички культури розумової праці. Вони стають переможцями, призерами районних та обласних олімпіад (див. презентацію).
Завдання спрямовані на розвиток критичного мислення шляхом використання сучасних технологій, підвищують рівень засвоєння навчального матеріалу, сприяють кращому формуванню вмінь учнів застосовувати знання на практиці, допомагають стати життєво-компетентною особистістю.
РОЗДІЛ ІІ. Учительска презентація.
Немає коментарів:
Дописати коментар