Лист до Шевченка
Шановний Тарасе Григоровичу, славний наш –
Кобзарю !
За вікном 19 століття. Але лист цей не в
минуле, він у сучасне. Ви зверталися до «мертвих і живих, і ненароджених», а
тепер я до вас, бо хочу віддячити, хоча б простими словами за вашу безмежну
любов до України та народу, за ваші ідеї та прагнення. Низький уклін Вам та океан вдячності, адже Ви жили трагічністю свого народу, вказали нові
шляхи і боролися за це все своє життя. Саме Ви були найбільшим
борцем за свободу свого народу. Ваша творчість розбуджені
маси привела до визволення України. Ваш невмирущий Кобзар — це уособлення
душі нашого народу, його суть. Ви будили народ,
виховували нові й нові покоління громадян і в кожному слові закликали простий люд
України до самосвідомості. І на останок хочу навести слова І.Я.Франка щодо
вашої творчої діяльності: «Коли б мені
прийшлось одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се
поезія бажання життя. Свобідне життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій
одиниці і цілої суспільності, цілого народу, — се ідеал Шевченка, котрому він
був вірним ціле життя. Неволя і переслідування — чи то народне, політичне,
суспільне чи релігійне — мали в нім, непримиренного ворога. Бажання життя
пробивається у всіх його творах як золота нитка з - посеред
різнобарвної тканини. Індивідуальність людська — без огляду на стан, народність
і віру — є для нього свята».
З повагою, учениця 9
класу Лапко Валерія.
Замітка
до газети інформаційного характеру
Тридцятого квітня в НГГ
відбудеться свято «Золоте зерно». Воно особливе тим,що проводиться лише в
гімназії. Всі учні, починаючи від найменших й до одинадцятого класу,
наполегливо готуються до нього, тому що хочуть показати себе якнайкраще, а
саме: танцюють, розповідають вірші тощо. Дітей нагороджують за досягнення в
навчанні, предметних конкурсах, за участь у житті класу.
За виставленим рейтингом обирають «Клас
року».
Замітка до газети типу роздуму «Найдружніший клас».
На мою думку, найдружніший клас повинен бути
згуртованим.
Дружний клас - це не тільки спільні, веселі
розваги, а й вміння сприймати чужий біль як власний. Вчасно усім разом прийти
на допомогу однокласнику. Товариші повинні підтримувати один одного у скрутних
ситуаціях. Допомагати в навчанні, давати корисні поради. Все це буде
підтримувати дружні стосунки у класі. Якщо навіть з'являться
конфлікти, потрібно вирішувати їх дружнім шляхом, адже треба бути не фізично
сильним, а розумно з повагою ставитись один до одного. Спільна робота допомагає
отримувати кращі та якісніші результати.
Ось таким, повинен бути найдружніший клас.
Тулуб
Іван, учень 6 - б класу Hовоодеської гуманітарної гімназії.
Василю
Стусу
Тобі, Великий син народу,
Вклоняюся я до землі.
І не забуду тебе зроду,
Зразком завжди ти був мені.
Твоє життя – то біль і муки,
Весь обшир твій – страшна тюрма.
І рвали душу чорні круки,
І вже нема, тебе нема.
Нехай помер ти на чужині,
Серед живих тебе нема.
Душа ж твоя на Україні,
І серед нас вона жива.
Для нас ти будеш вічно жити,
І подвиг твій не змінить час.
І долю також не змінити.
Та знай: ти завжди серед нас.
Ми маєм єдність і свободу,
Ми всі крокуєм в майбуття.
А ти – вернувся до народу,
Ти обернувся до життя.
Учениця 11 класу
Освальд Катерина
Леся Українка
Лесина пам'ять живе в наших душах,
Ехо віршів звідусіль долина.
Серце думками тривожними рушить,
Як тая пісня весела й сумна.
Успіх для неї – це жити без болю,
«Контра спем сперо» - для неї девіз!
Радість із болем в нестримнім
двобої,
А у душі океани із сліз…
Їх за життя обертала у перли,
Нові все нові писала вірші.
Косач Ларисо – для нас ти не
вмерла,
А назавжди залишись в душі.
Учениця 11 класу
Катерина Освальд
Мова наша солов’їна
Мова кожного народу - неповторна і своя
Мова наша солов’їна
Гарна, люба,
серцю мила
прославля на
світ увесь.
Милозвучну,
барвінкову
Солов’їну - на
віки -
Українську рідну
мову
В дар дали мені
батьки.
Так казав Тарас
великий,
Що поїхав на
чужину.
Нудьгував і
сумував,
Та надії не
втрачав,
Що побачить
рідну,милу
Свою кращу
Батьківщину.
Немає коментарів:
Дописати коментар